Przejdź do treści

LiteraturaWiersz

Розплющіться, очі!

Розплющіться, очі, - побачте реальність насправді, Залиште ілюзії в світі ілюзій, на мить, Погляньте у вічі, на долю секунди, Ви, правді, Котра, вже сама, б"ється птахом в повіки, кричить. Так, згоден: реальність жорстока, а ми - її діти, Але ж ми так само реальності тої батьки. Творці ми і жертви... Не знаєм куди себе діти?! Серпанком ілюзій снуєм від життя навтьокИ. Прошу вас, розплющіться, очі: для пошуку істин, - Бо кожна із них для людини, немов постулат. Самі обираємо ріки, якими нам плИсти; ...А руки, мов стрілки; старіє життя циферблат.

Komentarze