<JD>

У тінь прихованих за маскою облич, вузьких замовклих вуличках старого Лева, вершинах старих замків, між коліями, "вчора" і "сьогодні", тобі не вдасться звести ту стіну, не вийде йти не озираючись на "вчора", і навіть, якщо й упала гострість зору, не помічати вивчених облич, яких залишив ти там, за стіною, заривши їхні речі десь, у полі, без церемоній і промов, чи нарікань на ту відсутність логіки, бо в небі вже немає ідолів, лишається лиш, молитись Богу, вірити у карму і парад планет