Wiersz

Якщо ти дощ, то я мов сніг Я білий, ніжний, я для всіх, Холодний також я буваю Хоча цього не відчуваю На перший погляд я спокійний Але в душі в моїй мете Міцний як лід ,я, і надійний Та раптом знову щось не те. Із неба падаю печаллю Хоча на сонці я сіяю Я знаю в чому суть життя Хоча напевне це не я В моїй душі завжди морозно В ній крижаніють навіть сльози Але й тепло колись було Напевне ще в мені воно. Та знай я не лише стихія Я недосяжний наче мрія Як світ, такий я хаотичний Такий знайомий і не звичний На помилках своїх я вчуся Бо є вони я зізнаюся Я вірю в Бога і я знаю Що Він мене оберігає!!! Багато можу ще сказати Та варто іноді мовчати Я лиш для світу, для цього Та я не знаю ще його…