с.

коли у тебе закінчується повітря ти згадуєш червону мечеть поблизу річки в якій щоранку пірнають моржі у пошуках сенсу а двірники підмітають листя в надії натрапити на суть а ти невідомо чому і невідомо звідки спостерігаєш за усім цим щоб здобути розуміння бо можливо завтра всі храми будуть закриті а люди не прокинуться із довгого сну колії будуть розплавлені чайки втратять дар мови і ти здобувши розуміння пірнеш у брудну каламуть