***

Обведений колом Твій світ сиво-чорний, А мій - цілі гори, Лиш душу розгорну. Ти захист придумав, І викреслив зірку, І мій світ розрунтав - Так, то було гірко. Та вистачить сили Тебе не впустити - Вже хмари поплили - Мут снігом родити. Я сніг цей розтоплю, Вогню маю крішку. В сльозі гнів утоплю, І випалю свічков. І скапайси, злобо, По травах-по скалах, Мені в світлі добре, Тут біль - просто спалах. Ти сильний, напевно, Та страху не маю, Іди собі - щезни, І вже не шукай ми. Іванка Стеф'юк