Wiersz

І в кохання сивіють скроні, а вуста безнадійно гіркнуть. Інша дівчина на пероні погляд кине, як з неба зірку. Інший хлопець слова прошепче, хоч банальні, та все ж єдині. Руки ляжуть на мужні плечі, як лілеї на мур твердині. Розіб'ється на щастя келих, а у скалках заграє світло, і укотре у свій перелік впише доля знайоме титло. Тож як радості і бажання розцвітуть ув обіймах літа, ми побачимо, що кохання молодіє у наших дітях.