Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Пошук
Знайти
Сортування:
по даті
по рейтингу
1
2
3
>
>>
перейти
Усі
(2,8×106)
Спекотно від думок.
Молочне світло поглинає простір.
Тихо. Німота. Без слів і поки що паперу та чорнил.
Повітря тремтить в передчутті бурі.
Нейрони, кривим танком закручуються у мікроскопічний спалах, формуючи кулю. А
Visionary
Поезія
Відьма
Заплющ очі. На мить, темрява поглинула тебе. Ти відчуваєш її присутність у голові. Вона лоскочить твій розум буремними думками, не дозволяючи тілу застигнути восковою свічкою. Ніс відчуває терпкий дурман безмежного сте
Visionary
Поезія
ЖІНКА – ВЕСНА
Весна, як Жінка,
Жінка, як весна:
Така ж затаєна і ніжно чарівлива.
В Її очах ясних немає дна;
По-березневому у поглядах мінлива…
Весна, як Жінка,
Жінка, як весна:
Цнотлива брунька і, немов розквітла слива…
Любові т
2
debrian
Поезія
ВРОСТАЛИ...
Вростали один в одного:
вустами,
долонями,
обіймами…
Весна –
у їхній спальні ставила
виставу
і тісно
пульсувала у
єствах.
Повітря сцени було їм
замало…
На волю
виривалися
серця.
Жага кохати полумʹям
палала…
1
debrian
Поезія
РОЖЕВЕ МОРЕ
Вона почувалася вільною
в ніжних обіймах;
Тремтіла, горіла зорею
у лоні нічному:
Тамуючи спрагу жаги,
заховавши свій сором,
Схрестила вуста із губами
в цілунках повільних...
Рожевого моря перлина
в солодких судома
2
debrian
Поезія
ФАНТАЗІЇ...
Фантазії ночі - у сяйві її зірниць;
На ложі шовковому - в місячних переливах.
А шовку фантазії - в ковзанні тіл чутливих,
З очима жагою повних по вінця зіниць.
В гарячому диханні, в шерхлості спраглих вуст -
Відверті фан
1
debrian
Поезія
Вустами припав...
Вустами припав
До роси ніжних трав...
Пелюстки кохав шовкові.
Чуттєвими "па"
Прогиналась трава,
Мої обіймала скроні.
Туман, мов шаман -
Розливав свій дурман
І нас огортав парою.
Кохання вулкан
Твій гойдав океан
2
debrian
Поезія
Я благаю! Не цілуй мої ти вуста
Я благаю! Не цілуй мої ти вуста
Обпалені солоним вітром.
Мовчи! Ти зрадиш нас в останню мить.
Не пиши при свічах крихкого листа
Бо стане нам останнім літом,
Коли серце моє від болю і жаху збринить.
Іди у зиму! В чужі,
1
Visionary
Поезія
Гладіатор
Дякую за наснагу групі «Крик душі»
- Ave, Caesar morituri te salutant. – зривались на крик порепані вуста.
Стояв один в оточенні шакалів. Пащі сочились чорною слиною, чекали наказу хазяїна – розірвати святу плоть мученика. А той зд
Visionary
Поезія
Твої вуста цілують маки
Найбезболісніша смерть у світі – це смуток.
Арам Пачян
Інколи темрява говорить зі мною.
- Скажи, людино, як смакує для тебе щастя?
Кидаю ковдру на голову, скручуюсь ембріоном й вдихаю колючий аромат живого тепла.
- М
2
Visionary
Поезія
Троянда (Відьомський трактат)
Він цілував її зіниці і тихо рвав серце на пелюстки.
Слова невідомого
Дзвінок у двері.
Портал нагло мовчав.
Дзвінок у двері.
Ляпас дівочим нервам.
Дзвінок у двері.
Примарна надія.
- Заходь.
- Добридень.
- Роззувайс
1
Visionary
Поезія
Ліліт. Його перша коханка.
Ми довго поруч в ногу йдем -
Я повернути вже не можу.
Де твій диявольський гарем,
Де те твоє смертельне ложе?
Іще хоч трохи я ступлю,
З холодних рук ще вип'ю раю, -
Як в пекло упаду безкрає
І синім жаром полюблю.
Д. Бри
1
Visionary
Поезія
Тіло Весни
Ти вела мене за руку, немов раба, котрий благає ковток води із рук Ісуса. Мовчала. Ковтала мої пальці своєю долонею й тягла вперед крізь чорний коридор, наповнений ароматами шафрану і чебрецю. Гарячка твого тіла, осипала
Visionary
Поезія
Коли мертві кохають. Р2. Вибір(2)
2
Морітурі згорало в рожевих променях ранку, розсипалось попелом роси на безлюдних вулицях омитих холодним дощем. Криваве сонце пошматоване золотими кістками зір виставляло голі боки під легкий бриз, котрий солоним п
1
Visionary
Поезія
Квіти зла
3. Так чи ні?
Сем лежала і не могла розплющити очі. Її було прикуто до ліжка. “Що зі мною? Що трапилоь? Потрібно розплющити очі! Там хтось є... Три..два..один” Сем зажмурилася від світла в кімнаті. Все білого кольору. “Лікарня?” Сем спро
2
maybe_dream
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map