Вірш

Досить курити, ти ж мені обіцяв покинути,а виявилось, що знову збрехав, ти можеш послухати мене хоч хвилину досить сигаретні кільця запускати, я вже не маю чим дихати,а тобі абсолютно на це наплювати і якого ж тільки я егоїста покохала,бо ти знову не чуєш мене, попиваєш каву, наспівуєш Сплін, а я потопаю в байдужості, кричи не кричи, а ти нічого не почуєш, твої уха і душу давно позакладало, хоча мої слова вже, мабуть навіть дійшли оголеним стінам. Всі роки пройшли насмарку ти тепер холодний і чужий, твоє серце німе,а сам ти глухий, а я завжди мріяла про справжнє кохання, не про ресторани дорогі і білих принців, я просто хотіла щастя та трапилось так, що я покохала егоїста і жити з тим від кого страждаєш важко-важко, любов ти нічим не заміниш й не купиш за гроші, якби їх не було в тебе багацько та справжню любов неймовірно важко і довго потрібно шукати, пильно приглядуючись Ось мені 20 і скільки ще попереду на мене чекає грабель на яких я наступатиму знову і знову, ламатиму ноги, а потім тікатиму від цього куди подалі та врешті решт я навчюся через них переступати і більше не буду калічити душу гострими,болючими зубцями.