Каблуки

Був час, коли ми починали взувати каблуки. Тримались одна за одну, щоб не впасти, жалілись на мозолі. З кожним роком висота твоїх підборів ставала все вищою, поки ти не піднялась настільки високо, що мене вже навіть і не видно. А щодо мене, то каблуки – це не моє, я віддаю перевагу кросівкам. В них легше крокувати по життю і менша ймовірність впасти з такої позахмарної висоти, з якої ти так вперто не хочеш спускатися.