Я не буду до вас торкатися,
Розчиніться, заморені холодом,
Смерть - це тихо, не варто лякатися.
Не дратуйте мене, мої снóвиди,
По кімнаті не треба метатися.
Вийдіть з дому, затягнені зашморгом,
І, будь ласка, не варто прощатися.
Не сидіть коло мене на простині,
Я не буду щоночі лякатися.
Я живу, ви вмирайте непрощені.
Смерть для думки - для мене це радісно.
Спустошіть мою голову нáчисто.
Іще слово і я вас зрікаюся.
Розійдемось і житимем нарізно.
Час мине, я за вас не спитаюся.
Покривайтеся порохом, спогади,
Вилітайте із вікон із протягом,
Заразіться, отравлені холодом,
І тоді буду я зловтішатися...
Yarka
2
0
18
Поезія | Версія для читання 13 лип 2016 о 04:15
Подібні роботи
