знаєш / це так прекрасно що ти десь існуєш / і не важливо навіть чи ми знаємо про існування одне одного / (а ми знаємо) / головне / що ми існуємо одночасно / в одному вимірі / з п…
Werke
Ausstellung- Люди забули легенди? – нову їм створи. / Юрій Клен / Це моя мала ода смерті! / 1 / Ні, не вмерти, / лише майнути до початку початків. / Посеред безоглядної німоти, / печерної пуст…
- Літній незвично легесенький вітер / Розвіював сиве коротке волосся. / Здалося, що він їй вже сльози всі витер, / Хоч знав, як нелегко весь час їй жилося. / Вона мала все: роботу,…
- Ти віриш мені, юначе?.. / Ти досі ще віриш мені? / Слова ж мої більше не значать / Нічого. Лише власний гнів. / Слова, що не мали звучати, / І погляд сліпий, він не грів. / Та я н…
- відгриміли громи канонад / хто не вижив одразу став свят / хто не був у боях записався в резервні герої / ми народ що був мирний і разом узявся до зброї / проминають роки / а здав…
- Ти знаєш, я колись читала любовні романи, / І часом плакала, дивлячись сумні мелодрами. / Годинами дивилася на твої фото, / Ти здавався мені рідним. А насправді хто ти? / Безтурбо…
- коли "твій" місяць обертає твоє море в кров / а портрети на стінах показують спини / всі дороги твої стираються ніби хтось по них вже пройшов / залишаються лиш крихітні стежки чим…
- Одна фраза, і враз покотилися сльози, / Туш залишила свій слід. / Люди, скажіть мені, як жити можна, / Якщо вже немилий цей світ? / Якщо нема сенсу у тому, що пишу, / У тому, де п…
- Ти все пережила – образи, сльози, зраду. / А пам’ятаєш, як у перший день ігнорувала всі поради? / А правда тепер така жорстока, / Розцарапавши все серце, залишила тільки рани глиб…
- В останнє губи шепотіли:"Мамо", / Іще й дівчата не торкалися тих губ, / Чому так рано, господи, чого так рано? / Такі великі душі в вічність йдуть. / Ти їх береш, то їх напевне до…
- Вона стояла у вогні / й дивилась в небо у задумі, / а руки простягала на захід і на схід; / і ніби я впізнав Її, / Вона пускала в мене струмінь / Й я зрозумів – то Світло-від-Піть…
- Сьогодні знову піде дощ. / Такий звичайний, сірий. / Сьогодні вулиці заснуть, / Сьогодні заблукають думки. / Чому рахую так, тому що крізь стекло / Я бачу біль блідого мого міста.…
- Встретились Мозг и Сердце. Спрашивает Мозг:" Что это у тебя за рана?" На что Сердце ему отвечает:" Да из-за одной девушки." "Та о которой ты заставляешь меня постоянно думать? Пер…
- А всі казали, він з дияволів, / Ну де це бачено, отак терзати скрипку, / Ніхто у світі, люди, поготів, / Не грає чисто так, що наче душу видко. / Напевне навіть й ангел Люцифер, /…
- я розпадаюся на іони / коли розпускається пітьма / ти частина її / її примарного світіння чи то пак / світання / загрожує мені смертю / бо саме в світанні вбачається загибель наши…
- дівчино ти плачеш / діамантами / сотенними каратами / покарами і матами / снігом під час дощу / я тебе не пущу / від себе тепер завжди / тож ти тепер вже й не йди / дівчино ти пла…
- Як би я тільки знала, які думки ти ховаєш у погляді, / Скільки холодних "але" роз'їдають твої нутрощі, / скільки байдужих привидів ти поселив в середині, / Твої очі- кубики льоду,…
- коли ночі закінчуються / коли шляхи наші пройдено / коли вино тече ріками / чи це можливо нам кимось пороблено / ****************************** / тоді розбиваються їхні вікна / то…
- Сніг буде падати білий, / Вулиці змінивши в тайгу, / Ліхтар світитиме крізь заметілі, / В той вечір, коли я помру. / Ніч свої розправить крила, / Вітаючи зиму, подругу свою, / Неб…
- Запалена, горить душа, / Хоча й ще біла, не брудна, / Без плям кривавих й дрібних ран. / Я тій душі горіть не дам… / Попереду у неї сміх, / можливо і маленький гріх, / Емоцій різн…
- Із гірким розчаруванням муза моя прилетіла, / Сіла тихо на край столу, навіть дихати не сміла. / Я так комусь в той вечір душу вилити хотіла..! / А всі просто «були зайняті»… Наре…
- Моє місто заснуло під снігом, / На безлюдних і замерзлих вулицях, / Я гуляв, а він йшов за мною безслідно, / Білими сніжинками, що до обличчя туляться. / Так спокійно дихалось, бе…
- Два різних життя і дві різні долі, / Одне, закрите у клітці, а інше на волі, / Та сенс є лише, коли разом обоє, / Хоча те, що вони не разом, це примха долі…
- Холодна чашка на столі, / По кому плаче радіо розбите? / Кидають трави лаврові вінці, / У ефемерну душу маргариток. / Маленька лялька дивиться стиха, / Розбитим оком на старі шпал…
