Ти пам'ятаєш небо, як воно тріскається і осипається, / Дощем, блискавками і навіть палючим градом, / На жінку, яка спираючись на стару свою палицю, / Дивиться в даль за спокоєм, і…
Poem
1
Works by Verlen
- Смерть людини. / Ви монстри усі, але мов паперові, / Вас, наче, хтось із туману наплів, / Боже мій, може нарешті вже годі, / так знущатись з вітрів? / Ви люди усі, але наче з тума…
Poem
1 - #art #вірш #поезія / Гладіатор. / І якщо в тобі прокидаються якісь свої демони, / що тебе вмовляють справами займатися темними, / Ти повинен меч свій взяти честю загострений, / І…
Poem
1 - Спинися на задвірках памяті, / Про день той, коли листя падали. / Про дим сигарет в холодному просторі, / Або згадуй про щось своє просто. / І нехай замовчать усі істини, / Ті, що…
Poem
2 1 - #art #вірш #поезія / Це сонце літнє, пронизує кожну клітину мого єства, / Робить мене світлим, відкритим і по дитячому чистим, / Воно ніжне, м'яке мов долонька маленька твоя, / І…
Poem
2 1 - ¬– Ти де знову був? – питає вона, голос у неї хриплий, майже чоловічий, напевне вона знову плакала, ну і чорт з нею. Віктор мовчки роздягається. Вішає пальто на вішак. Він стомлен…
Вони сваряться…
3 1 - Ви монстри усі, але мов паперові, / Вас, наче, хтось із туману наплів, / Боже мій, може нарешті вже годі, / так знущатись з вітрів? / Ви люди усі, але наче з туману, / Я вас бачу…
- З темряви провулку виплив згусток туману. Вязкий і щільний наче вата, він клубився повз старі прогнилі баки із сміттям. Труп лежав тут недавно. Тіло було ще теплим. Жінка. Бліда ш…
Він....
1 3 - Він укладав Асфальт у далекій Італії, / А вона апельсини, у полях під сонцем. / У нього мрії такі чіткі й сталі, / А вона навіть не хоче говорити про це. / Він вранці спагеті їсть…
Poem
1 1 
Drawing
0
Drawing
0 2
Супермен
1
- Оскар вимкнув світло. Навпомацки він добрів до ліжка і впав на нього, втома важкою рукою прижала його до подушки. Проте сну не було. Він лежав горілиці і вдивлявся в темряву. Потр…
Лялька
1 - Утома стала поперек життя, / Хтось наступив уже на горло власній пісні, / І доля змучена крокує ця, / У хресний путь, а в спину тичуть гостре вістря. / В очах людей, все менше зус…
Poem
3 1 - У пристрасті лише є тільки миті, / Вона згора, немов старі дерева, / Любов ж тривка, її роками не зломити, / І не розіб'ється, як чарка кришталева. / Бо пристрасть полум'я яке з'ї…
Poem
6 6 - Ти відчула щось, молода дівчинко? Тебе боліло? / Чи ти навіть не наповнилась тим страхом? / Юнко, невже ти померла зразу? / І побачила лиш те, як покинула своє тіло. / Нелюде, а у…
Poem
0 3 - Чи є на світі любов, та чи чесні усі, / Я по правді сказати не знаю, / Та коли над тобою шість метрів землі, / Тоді найбільше тебе поважають. / © Ігор Кордис / 03.01.2015
Poem
2 1 - Від злості і гніву, ти хочеш втекти на край світу, / Зламати свій стержень, трощити сусідські вікна, / Поруч проходять інші, а ти для них непомітна, / І це найгірше з усього, бути…
Poem
4 2 - Ангеле, Прометею, кирпатий хлопче, / Ти руками ховаєш рану / на грудях юних. / І поблідлими від смерті губами / ти тихо шепочеш / отче. / Кров твоя у землю сиру стікала / Збираючи…
Poem
4 2 - Каїн. / Ти світами пішов, стертими і пошерхлими, як ноги прокаженого, / У твоєму клунку змії, а на лобі Боже прокляття дотиком, / На руках кров твого брата і ангели тебе женуть, /…
Poem
1 1 - Нанизався дощ на дроти як намисто, / Вплівся туман у дерева як простинь, / Місяць із ночі небо ще чистить, / Зорі збирає і вулиці росить. / Бються в конвульсіях артерії вулиць, /…
Poem
2 3 - У безодні душі, в таємнім далекім закутті, / Голубий екран і бездумне мертве танго, / Якісь не розумні шоу, що помагають закути / Холодний розум в шкарлупу янтарну. / І під'єднана…
Poem
0 2 - Важка душа в людини коли чесна, / Порожню душу легше пронести, / Розумні серцем не поглянуть зверхньо, / І не почують сильні страху самоти. / © Ігор Кордис / 16.09.2014
Poem
2 1
