***

Сивіють скроней сіножаті Сухе свавілля сіє сум Самообману стан солодкий Самотності сахнувся струн. Самовдоволення срамотно світить, Стихає сенсом стуготіння сурм, сколИхнувши свободи сподіванку звІдти сповзає стогін сороміцьких стін.