Маестро спокуси

Маестро спокуси жагуче творив насолоду І нотами-трунком незайману тишу п’янив. Амурові стріли дзвеніли, мов райські акорди, І сіяла пристрасть вогнями небесні лани. Художник бажання мене чарував світлотінню, І амфору-тіло розписував фарбами ласк, І чорний квадрат уповільнив солодке падіння, То ніч-галерея відтінками втіх розцвіла. У жертву мене він приносив гарячим кинджалом. Окрилений місяць під куполом неба зітхав. На ложі паперу розніжена рима стогнала, А серце чорнилом стікало у чашу гріха.