Poem

Я зорі прозорі шукала серед темної ночі,як в лабіринті блукала і втратила все тепло,залишивши холод, свічки на столі так швидко згасали, я дуже втомилась і майже падала з ніг, очі ставали червоними,подушка солоною, здавалося,що я квола лежу на дні пустоти, а може на дні моря, а поряд нікого і тільки зелені водорості обплутують руки і ноги.Я плаваю добре та випливти з дна не під силу, і рвуться безжально струни душі, думки всі заплутані,лиш мозок болюче мучать і серце рвуть на шматки,я зовсім непотріб, вже навіть не годна на "фарш" і звуть мене відусюди «безрукий»,старий чемодан.