Відійди від моєї свідомості, / Тхне від тебе чужими парфумами. / Запах сповнений невідомістю / Нерви рве металевими струнами. / Аромати згустилися хмарами, / Підступили до горла і…
Works
Exposition- Давай ти мене не спитаєш де була до ранку. / Не буду цікавитись чиї ти носиш парфуми. / Будь ласка, давай не шукатимем слів до останку. / Не кидатимем одне в одного спогадів струм…
- Не засинай, мій стомлений герою, / Колисаний патроном, що у серці. / Не закривай очей, слідкуй за боєм. / За гуркотом гармат, набоїв терцій. / Не спи, прошу, рукою вкривши рану, /…
- Одного разу, будучи факіром, / Я чаклувала з душами у людях. / Міняла їх місцями, руйнувала / І кратери розпилювала в грудях. / Спочатку всі захоплено вставали, / І зал аплодував…
- Іменем крупнокаліберним / Тихо на спомині дня / Вистрелю в скроні завітрені, / Скрикну твоє ім'я. / Звуками буду впиватися, / Слухати голосу дзвін, / Голосно знову зриватися / Сло…
- Чому мене ти так зацікавив? / Які це слова ти сказав? / Навіть зі мною не лукавив, / І погляд холодний тримав. / Комплімент, що сказав мені вперше, / Як відлуння ще довго лунав, /…
- отак минає день за днем, минає рік за роком, / в моєму плеєрі вживаються рок із хіп-хопом / впереміш. і знов дрімота коло плота, / а я не сплю, а я все списую папір в блокноті. /…
- наш світ поділений на ляльо́к і ляльководів, / люди криють душі під останні крики моди. / а могли б порвати ни́тки, все складалось би інакше, / якби простоту вмикали і знімали мас…
- ти снишся мені, витягуєш жало з-під ребер / котре застрягло там і було вже років зо два / завжди розуміла - ти моя головна потреба / шкода, поза сном ти не здатен творити дива / н…
- В тишині замовклих емоцій / загубилися, згасли вогні. / лиш крізь прошарки сірих туманів / видно погляди сумно-німі. / * Скільки зламано, скільки сказано! / Ти нічого не вернеш, а…
Poem
Red_Forest 2 1 - Здається, у кожного є таємниці / Дивишся в очі, як бездонні криниці. / Кожен тримає все у собі, / А я відкриваюся тільки тобі. / Скільки сліз я пролила у твої плечі, / Скільки реч…
- Слухаю дощ, / Слухаю… тихо… / Слухаю шепіт трави / Тихо навколо / Ні звуку, ні крику / Навіть і пташки сумні / Слухаю вулицю… / Слухаю… шумно… / Слухаю гомін людей / Шумно усюди /…
- ми особисто не знайомі, та я знаю її добре, / не раз спостерігала, як курила там, за рогом. / я чула, що полює тільки на серця хоробрі, / тепер ось зупинилась перед моїм порогом.…
- Давно уже відчалила зима, / За вічності кордони та алеї, / Буття вершити мушу я сама, / Ідучи в сад, в якім цвітуть лілеї. / Уже тепер зацвіли спориші, / Світанки росу п’ють із кр…
- Вона твоя вся- від скронь до піднебесся.. / Тебе дратує, та й ій це вспупереч. / Тебе накриє сонцем всім й волоссям, / Зомліє тілом...І знову так незвично десь... / Ти мов торнадо…
- і та, що була безлика, стане твоєю першою / річкою серед пустелі, світлом поміж деревами. / Стане першою жінкою, яка, зрештою, / розіб'ється на шматки, стане до битви з левами, /…
ВОНА
Iren_Konst 2 2 - Сьогодні ввечері вони сидять у своїх кімнатах / Хтось курить траву, хтось п'є, третя спить / Хтось з них вічно плутається у важливих датах / Хтось мовчить, хтось не замовкає ні на…
- той хто бажає слави залишається ні з чим / ти просто причина усіх Її життєствердних змін / причина сумного минулого через яке пройшла / саме тому долоні твої зберігають саме для Н…
- Хтось марить тижнем моди у Мілані, / Для когось - це звичайне дежавю. / Хтось спатиме на куцому дивані / У хостелі на П’ятій авеню. / Хтось наминає піцу пепероні / І дегустує доро…
- Гаряча, наче какао. / Ніжна, солодка, ласкава. / Добра, весела, яскрава. / Щира, чесна, цікава. / ∞.03.2016 р. / © Andriy Oleskiv
- Зима стає спокійнішою перед своїм відходом, / стримується від істерик, пахне підталим льодом. / Ми тоді стаєм одним цілим, новим народом, / і нас несе тала вода. / Зима каже, що т…
- все без тебе не так, всі без тебе не ті, / кожен день огортається млою. / я б віддала в аванс сто потомних життів, / лиш би трохи побути з тобою. / я вмить би розбила ту важкість,…
- Безпечнішим є поцілунок / Від вуст, у теплі яких менше «Іуди»… / Та прихисток чи порятунок, / В обіймах, обличчя поклавши на груди, / Шукає людина… А люди, / Не всі, та багато, не…
- Велетенські гостроверхі сосни, немов віковічні стражі, висушені часом, підіймались високо вгору. Коли Гензель був малим, йому здавалось, що вони проштрикують небо. В малечому віці…
