#art #вірш #поезія / Це сонце літнє, пронизує кожну клітину мого єства, / Робить мене світлим, відкритим і по дитячому чистим, / Воно ніжне, м'яке мов долонька маленька твоя, / І…
Works
Exposition- Диктує час смутні реалії буття, / Слова й емоції лягають на папері, / У кожного своя артерія життя, / Щораз печалі стукають у двері. / Чимраз коротшає стежина майбуття, / З кленов…
- Навкруги щасливі всі, / Посміхаються весь час. / Один ти у цій красі / Виділяєшся повсякчас. / Твої темно-карі очі, / Сповнені туги і суму, / Хочуть плакати щоночі, / Бо гадають з…
- Тихо в гаю заспівав соловейко / там стежина у полі додому веде, / де матінка рідна чекає синочка / коли ж він нарешті до хати верне. / На полі давно урожай весь зібрали, / і думи…
- Що ж в кінці отримуємо ми всі? / Навіщо щодня наповнюємо гаманці? / Жаль лишень, що всіх нас чекає одне і теж: / Сльози, нестерпний біль і малий кортеж. / Кожен думає, що він дуже…
- Покривайтеся пилом, спогади, / Я не буду до вас торкатися, / Розчиніться, заморені холодом, / Смерть - це тихо, не варто лякатися. / Не дратуйте мене, мої снóвиди, / По кімнаті не…
- Місто моє, темно-сіре і траурне. / Осінь про тебе постійно нагадує. / В тобі схрестилися всі паралелі / Моїх думок. / І твоїх дуелей. / Місто моє, неозначено назване, / Комусь й н…
- Стіни страшніші, ніж холод, / В холоді можна зігрітись. / В стінах залишиться спогад, / В мурі нема де подітись. / Холод – це просто повітря, / Можна сказати – нічого. / В стінах…
- Я знаю трохи більше, ніж нічого. / Я просто прикидаюсь на майбутнє. / Це щоб на простирадлі, без нікого / Згадати й знов забути незабутнє. / Я відсторонюсь майже не думками, / Бо…
- тобою воліє напитися дика проза / нехай. я дозволю ій. ти не моя амброзія / ти - некоректний компас великого воза / зрештою я потяглась по тобі, як корозія / з власних зірок ти що…
- На Сході сьогодні хмарно, місцями смертність. / Може ще ГРАД, тож із дому візьміть обережність. / Антициклон антилюдський зі сходу дреться. / Люди вмирають, а в мертвих немає серц…
- Як раптом почнеться ранок, ти знову помреш. / Бродитимеш з тілом своїм не завжди в унісони. / Байдуже минеш переправи з сусідніх пожеж / І знов побішиж десь у світі шукати втоми.…
- сьогодні йдучи не змогла оминути клепсидри / знаєте раптом в ту мить захотілося жити / ясно дивилися очі із фото тої / що була схожа до мене до мене живої. / дівчина не відрізняла…
- Бліц кріґ, а далі затяжна війна... / Свинцем підсолоди ранкову каву / І пий до дна, не бійся, пий до дна, / Життя вже йде, смакуючи отраву. / А ось вона. Скалічена. Одна. / Під ви…
- Відійди від моєї свідомості, / Тхне від тебе чужими парфумами. / Запах сповнений невідомістю / Нерви рве металевими струнами. / Аромати згустилися хмарами, / Підступили до горла і…
- Давай ти мене не спитаєш де була до ранку. / Не буду цікавитись чиї ти носиш парфуми. / Будь ласка, давай не шукатимем слів до останку. / Не кидатимем одне в одного спогадів струм…
- Не засинай, мій стомлений герою, / Колисаний патроном, що у серці. / Не закривай очей, слідкуй за боєм. / За гуркотом гармат, набоїв терцій. / Не спи, прошу, рукою вкривши рану, /…
- Одного разу, будучи факіром, / Я чаклувала з душами у людях. / Міняла їх місцями, руйнувала / І кратери розпилювала в грудях. / Спочатку всі захоплено вставали, / І зал аплодував…
- Іменем крупнокаліберним / Тихо на спомині дня / Вистрелю в скроні завітрені, / Скрикну твоє ім'я. / Звуками буду впиватися, / Слухати голосу дзвін, / Голосно знову зриватися / Сло…
- Це було давно, і вона була юна, / їй було ще мало століть, а точніше - ніскільки. / вона ще була ніхто і з ніякої спілки / невмерлих нестворених неінтегрованих творів, / які пише…
- Коріння злості проникає в груди, / І баобаби рвуть нутро планети. / Настрашені зникають з неї люди, / Спиняючи попутні їм комети. / Дерева трощать землю під ногами, / Зникає граві…
- отак минає день за днем, минає рік за роком, / в моєму плеєрі вживаються рок із хіп-хопом / впереміш. і знов дрімота коло плота, / а я не сплю, а я все списую папір в блокноті. /…
- ти снишся мені, витягуєш жало з-під ребер / котре застрягло там і було вже років зо два / завжди розуміла - ти моя головна потреба / шкода, поза сном ти не здатен творити дива / н…
- Я більше не буду читати небесні романи, / Де наші сузір’я повік не зіллються в одне. / Я стану натхненням приречених і не коханих, / Словами поем із печальними частками «не»… / Пр…
