БЕЗСМЕРТЯ - В РИМАХ

Поете, стій, вернись назад на землю, Бо пера крил твоїх потрібні смертним. У віршах, друже мій, твоє безсмертя. Не зорана рілля, в чеканнях зерна... Тримайся, брате мій, триматись мусиш, Ця рана - не твоя остання рима: Свинцева квітка-мак від антимузи На аркуш крил пролила кров-чорнила. Не думай про кінець, не смій, не треба! Не епілог, - епіграф пілігрима Останні подих й погляд твій у небо... Безсмертя залишив Поет у римах.