Спитайте у душі своєї (10.12.2014)

Спитайте у душі своєї Куди, поділися ідеї? Де, ділося бажання жити? І щиро сонечку радіти… Чому, усмішки вже немає? Вона самотня? Десь блукає? І сон пропав його згубили Біль , страх і докори приплили… У клітці сон вони тримають Лише під ранок випускають Та він поранений побитий На волі важко йому жити… Душа! Чому мене тримаєш Ти ще в мені? Чого чекаєш? Невже нічого не збагнула, Мені лиш вірна? Ти всміхнулась… Чого ж зі мною не говориш? Ти думаєш, що ти все зможеш!? Хоча мовчи, тут зайві слова, Тебе спитаю завтра знову…