Wiersz

вони так тихо шепотіли згори, перебирали все своє життя, згадували як іменуються вороги, та жоден з них не згадав твоє ім'я. коли ти виберешся з тюрми, тебе пам'ятатимуть лише батьки, лише твоя жінка, заради якої ти спалюєш моря і лише твоє дитя як твоя маленька зоря. ніхто з нас не змінився, не змінився і ти, ти просто став інакшим, але тією ж дорогою тобі треба йти. в зап'ястях кров тече інакше- інша течія, та пам'ятай - життя наше - проста гра: тут - перемога, тут - поразка, або ж знову - нічия.