Мовчати

Мовчати, коли навкруг падає світ. Гукати, коли залишаєш свій слід. Втопитись у морі своїх почуттів. Розплющити очі від тих гірких слів. Не спати й по ночах ходити по стінах. Чекати, коли приповзеш на колінах. Вставати вже вкотре на ті самі граблі. Впускати з очей переношені краплі. Поклястись, що більше не буду кохати, Упасти, щоб ти допоміг мені встати, Колоти словами, які не сказати, Піддатись, щоб потім безжально палати. Молитись, коли вже і так нагрішила, Закінчити все, що я ще не зробила, Грати цю роль, та насправді кохати. Коли падає світ, треба просто мовчати.