На підлозі ти, / і пачка газет / і використаний посуд. / Ти вчора щось творив / На свій, / не зовсім здоровий, розсуд. / на підлозі ти, / а поруч складені твої мрії, / такої близь…
Пошук: «вірш»
Експозиція- Міста винищують таланти, / чи то таланти губляться в містах. / Для когось кава й діаманти, / а хтось радіє і синиці у руках. / Міста, мов осінь, дихають в обличчя / даючи спокій т…
- дитинство нашого кохання / ще грається у піжмурки цілунків / тримаючись за руки із промінням / всіх сонць в безмежнім всесвіті всього / щоби рости або померти раптом / у переддень…
- Колись балакучою часто була / ця постать, що часом поблизу блукає. / Стоїть при дорозі чарівна й сумна, / а перехожий її оминає. / Це мрія, надія чи доля одна. / Це спогад чарівно…
- * * * / по вінця обрію земля / налита сонцем наче я- / блуко блукань / ми п'яні / п'яні від кохання / зіштовхуємо світ з орбіти / забуття
- Сексуальна енергія — / найбільша стихія в світі, / що на фасадах імпотентних культур / стримить феєричним графіті. / І ці короткі спідниці дівчат — / популярніші за прапори політи…
Оголене тіло
Istyn 13 5 - Крихітні пальчики літа чіпляються / за кучеряву блакить / неба, що в погляді твоїм лишається - / тим, чим живу у цю мить. / Хитрими тінями сонце маскується / в теплих симфоніях сн…
- Ми всі живем в придуманих світах – / свідомість оселяється в культурах, / в законодавчім полі (звітах, актах), / в природи авторська також архітектура, / галактики підвішені над н…
Придумані світи
Istyn 10 2 - Як мій прадід волів запрягав день-у-день... / Запряжу так ідей, / бо мій плуг то перо, / що культури поля переоре... / Сівозміни / чекає земля України... / Зернослова обнови / жад…
- За мною гори пережитих дій, / гірлянди болю радості й страждання. / Ти знову мій! Чи все таки чужий / в перепитії марності чекання? / Недбале світло феєричних мрій- / тебе затьмар…
- ти канула в віки немов весна / віддалася в полон зимовій люті / ти плакала й мовчала не могла / цю роль життя ненависну збагнути / ти розпанахану беззахисну себе / подарувала на п…
- Її будували так весело, дзвінко: / Дзвеніла сокира, сміялася пилка, / І пестила щітка стіну. / Тепер у ній тихо і в свято, і в будень. / У хату цю так і не в’їхали люди. / Так ста…
Балада про хату
МІРА 12 5 - із сну реальності іду у дійсність сну / душа моя не засинає в тілі / і відкриває серце таїну / що чистий розум - в щирім божевіллі / і ніч і ранок і колись й давно - / усе тепер б…
- Коли ти засинаєш... / Тримай вогонь, / Щоб бути гарячою завжди, / Не відпускай моїх долонь... / І не засинай, зажди... / Сльоза перекидається, / Через усмішку твою, / А сердце від…
- …Зачаровано бьется об стену море, / И играют вокруг нервные ветра, / Жгут медными лучами копеечное горе, / Сгорая, едкий дым, совсем до тла… / Иду один, тяжелыми шагами, / Наверх……
- Кожен міліметр твого тіла, / Хочеш, цілуватиму весь час, / Все, що б ти тільки захотіла[1], / Я б зробив лише для нас.. / Почекай, не говори, / Тільки прошепоти лиш слово / Чи вар…
- антинауково / (протиістина) / 1 / якщо кохання хімія / то я / від надлишку / повинен був би згинуть / та навпаки - / я устократ живу / від почуттів які взаємодіють / реакцію твори…
- Друзiв тодi не кликав, / був-бо один, як перст. / З серця останнiм криком / вирвався в небо хрест. / Чеку зiрвав з гранати, / "Я не здаюсь!" — кричав... / Вiн не хотiв вмирати: /…
- Доведи! І розкрилися вени, / ніби очі, від полиску бритви. / Витанцьовував вітер шалений, / як шаман ув екстазі молитви. / Тріпотіли листочки на буках… / Довела… довела аж до краю…
- Не перший день, не перший рік знайомі, / вже за плечима юність гомінка, / та є у нас надійна пристань вдома, / розмова ніжна і любов палка. / Нехай хоч скільки раз птахи у вирій /…
ПРИВІТАННЯ
МІРА 7 3 - Ще очi, мамо, кольору весни, / а руки нiжнi, наче квіт шафрану, / та сивий iнiй випав восени / i на волоссi Вашiм не розтанув. / Ще погляд, тату, лине до зiрок / i грiє нас в часи…
- Ти часом озираєшся в юрбі, / Хоча тебе давно ніхто не кличе. / Русявий серпень грає на трубі, / Пливуть, як музика, чужі обличчя. / Уже не знаєш, де подів ключі, / Щоб всі замки в…
- Буває так, що падає земля / у темну прiрву вiдчаю i муки, / а душу точить зради чорна тля, / прийшовши iз неспокоєм без стуку. / В гiрких питаннях губиться снага, / зi всiх бокiв…
- ридатимеш до ранку над щоденником / малюватимеш першi жалi на полях / а виходитиме ЙОГО профiль / писатимеш повнi вiдчаю вiршi / а вранцi твердо вирiшиш / забуду / заїдатимеш думк…
