Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Пошук
Знайти
Сортування:
по даті
по рейтингу
1
2
3
>
>>
перейти
Гра
Гра...Ех, як жаль, що це лише гра.
Чому? Чому переслідує мене вона
Щодня і щоночі, куди не глянь?
Можливо, це наслідок моїх діянь.
Всі навкруги такі брехливі,
Слова ж їхні до болю жахливі.
Навіщо ж їм ця гра подвійна,
Обст
3
Black_Moon
Поезія
Вже під ранок надходить спустошення,
І для сонця готується паводок.
Наші душі, ще зовсім не ношені,
Починають лякатися загадок.
Повертається вечір до спогадів,
Б'є у голову ніч недосказана.
Я ховаюсь від бридливих по
1
Yarka
Поезія
На землю падав сніг...
Одинокою матір чується,
Самотою слізьми вмивається,
Коли рідний син відвертається...
На землю падав сніг
Так тихо й невагомо
І ти його сліди -
Губила крізь вікно.
Приходила у сни
До нього, як додому;
В д
1
debrian
Поезія
Фіалковий сад
Планета Курган прокидалась під хлюпіт сонячних струмків, котрі лилися із келиху небесного світила. Тіні відступали у схованки, ніби боялись обпалити свої щупальці. Дивились, як буря, іржавого снігу здіймає крила над зе
Visionary
Поезія
Самотність
Якщо «альфа» вже сказав, кажи і «бета».
Правда обернена за́вжди до нас гострим вістрям.
Коли самотність до виска підносить дуло пістолета –
Мовчи, не огризайся. Він заряджений повітрям.
3
Amster_Dama
Поезія
Зіщулена гордість
Серед різнокольорового вихору моїх суконь, тих що приємно торкаються шкіри прохолодним фальшивим шовком, сиділа зіщулена гордість. Розум, нап*яливши щось з того барвистого шмаття не своїм голосом горланив, що треба в
5
1
kot_chechir
Поезія
Знизу вверх і трохи в сторони
Якщо стати до крайностей відвертою, чесною й мало не на грані непристойності та рутини самокритичною, то моє найкраще оповідання – це те, що я чую із твоїх вуст у стишеній абсолютній темряві. Максимально влучні були ті
6
Yaro_Mantyka
Поезія
Зимова ніч
Вже догора зимова ніч,
Покриті сріблом-інеєм сади,
Я і самотність - віч-на-віч,
Із нею ми завжди на "ти".
Кружля зимовий сріблопад,
Вкриває очі ніжною вуаллю,
Я і самотність - тихий сад
І погляд сиплеться печаллю.
3
1
Allochka
Поезія
Останный друг.
Останній друг.
Він прийшов нізвідки, здавалося просто виник з повітря, отака собі маленька пухнаста хмаринка заблукала і прибилася до мого підвіконня. Довга біла шерсть і зелені із салатовим відблиском очі. Цей кі
2
Verlen
Поезія
1на2
Сьогодні свою самотність я розділила зі всесвітом,
Зірки були моїми пігулками від горя й байдужості,
Вони окутали все на вкруги їх навряд чи хтось зможе знищити,
Памятаєш як ти колись своєю ніжністю ховав мій смуток,
1
Goldi
Поезія
UK
Коли дзвенить дзвінок і приходять повідомлення, вітаючи твої тридцять, а на лобі прорізається перша зморшка й друзі давно мають сім'ї, а дехто вже не має, коли слухаєш як крапає з погано закрученого крана самотність, а в
4
1
Yaro_Mantyka
Поезія
Він і вона
Нема нічого. Цього і не було. Лише вона і її почуття. Нема взаємності. Нема любові. Лише самотність. Безсонні ночі. Мрії про нього. Думки про спільне майбутнє. Нема нічого. Кожен сам за себе.
Ніч не для сну. Вона для думок. В
1
Kristina_Sh
Поезія
Останній день
Розділ 1. Баланс
«Все, що має початок, має кінець. Світ Оновлений, створений магією, чарами живе і від чарів помирає. Коли закінчується черговий Цикл цивілізації, невідомі сили знищують все існуюче, а потім починається н
4
1
Victoria
Поезія
Від Осені...
Від осені на пам'ять тільки спогади,
холодні вечори, що переходять в зиму…
лишилися дерева гордими,
ховаючи самотність мов за спину…
Так бракує щирості й тепла,
дороги стомлені, як завжди непорушні…
Все йде своє ч
4
NeboCry
Поезія
Самотність
11
2
Mary
Картина
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map
