Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Пошук
Знайти
Сортування:
по даті
по рейтингу
1
2
3
>
>>
перейти
Усі
(2,8×106)
Спекотно від думок.
Молочне світло поглинає простір.
Тихо. Німота. Без слів і поки що паперу та чорнил.
Повітря тремтить в передчутті бурі.
Нейрони, кривим танком закручуються у мікроскопічний спалах, формуючи кулю. А
Visionary
Поезія
Золота трава
- Ти ж мене знаєш ,, я за свої слова відповідаю . Це золота трава немає що й думати . Потім спробуєш сам все дізнаєшся , - сказав один чоловік середніх літ іншому .
- Ох , ну якщо це звичайна зелень я трою пряму кішку спалю , - ві
1
Torment
Поезія
***
Тримай, - каже, - тримай міцніше, тут все, що в мене є.
Тут все, що я хотів сказати, але не сказав.
Усе, що було моїм, стане тепер твоє,
усе, що тепер нічиє, висохне, мов роса
на сонці. Зникне, неначе твої дитячі страхи,
які ти
1
Iren_Konst
Поезія
Слухаю...
Слухаю дощ,
Слухаю… тихо…
Слухаю шепіт трави
Тихо навколо
Ні звуку, ні крику
Навіть і пташки сумні
Слухаю вулицю…
Слухаю… шумно…
Слухаю гомін людей
Шумно усюди
І галас, і крики
Все сіре навколо й смутне
2
HaRaZa
Поезія
***
Сліпці виходили в поле шукати щастя.
На дотик, на смак, на дух молодої трави.
І хтось дійсно вірив, що це йому вдасться,
А інший вважав, що навколо самі рови.
Сліпці виходили в поле збирати жито,
А між колосків червоним
2
Victoria
Поезія
Історія кохання старовинного Львова
Деякі історії мають вигляд казки. Це такі собі схожі випадки, про які розповідають кожному з нас. Але віра у справжнє і непереможне кохання завжди буде сильніше за кожного з нас. І які б перепони нам не ставили, щире та ді
marusia11
Поезія
Тобі...
Зима стає спокійнішою перед своїм відходом,
стримується від істерик, пахне підталим льодом.
Ми тоді стаєм одним цілим, новим народом,
і нас несе тала вода.
Зима каже, що так все і має бути -
без кольору і без форми. Що с
3
Iren_Konst
Поезія
Не відпускай моєї руки
(На пісню групи The Doox feat. Ольга Чуфарова - Не відпускай)
Кожна хиба стане уроком. Кожна хиба дозволить торкнутись її руки.
Чорний ворон, батько ночі, накрив тінню дикий степ. Широкі пір’їни лоскотали малахітовий килим
1
Visionary
Поезія
Вовче серце
Село потопало в молочній піні ранішнього туману. Жовтобоке сонце всміхалось до Перуна пшеничним світлом, а старезний бог витяг із пазухи люльку з довгим цибухом й смачно затягнувся. Клубки диму, сизими хмарами кохалис
1
Visionary
Поезія
«А перед сном пожити варто…»27.02.2015
А перед сном пожити варто,
Відчути запах свіжої трави,
Вдивлятись у красу світанку
І враження в собі ті берегти.
А перед сном важливо бути чесним
І не кидати слово на дарма,
Адже людиною потрібно бути честі
Відповід
1
sk8ter-boyy
Поезія
ВІНОК СОНЕТІВ «ЗОРЕПАДОМ ЦІЛУНКІВ МЕДОВИХ»
1.
Зорепадом цілунків медових
Уст моїх ти торкалася ніжно...
Не забуду ночей тих чудових,
Як же солодко нам було й грішно...
____________________________________
Вже край ночі зорить світанково,
Ми ідемо за руки узявшись.
Тв
1
debrian
Поезія
Вночі, коли ти спиш і бачиш сни,
На небі за вікном танцюють зорі,
А музика, спинившись в ре-мажорі,
Звучить ізнов, щоб підіграти їм.
Руки та серця просить Літо у Весни.
Течуть назад до витоки річки
І перемішуються тижням
3
Inna
Поезія
Доля неписана
Тихо. Ніжним серпанком упав на землю осінній туман. І затремтіло кришталеве повітря, мов мережане павутиння від поцілунку бешкетливого вітру.
Жовті килими розіслалися в ще молодому, та досить змужнілому для чергової
alina_golyk
Поезія
Єва. Розділ 4
Люблю вихідні – можна цілий день сидіти в квартирі в компанії цигарок, вина і книжки.
Я люблю пити сама. Іноді мене тягне на пригоди, але то буває рідко. Частіше я напиваюсь вдома в гордій самотності, а потім придумую як
3
Eva_Prus
Поезія
Холодна чашка на столі,
По кому плаче радіо розбите?
Кидають трави лаврові вінці,
У ефемерну душу маргариток.
Маленька лялька дивиться стиха,
Розбитим оком на старі шпалери,
І десь навшпиньки пройде самота,
Неначе гр
8
Verlen
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map