make love ( По Іздрику)

"І дивитись у себе крізь усі мікроскопи..." В пас*янсі цього вщерть втомленого дня вірші Іздрика лягають останньою картою. Ця любов - не до смерті а доки вистачить сил. Є ті кому насправді немає різниці, в них горіння -- життєвий принцип. А я продовжую losing sleep через відверто неважливі дрібниці, ане розбите чи вкрадене кимось серце. Емоціональний авітаміноз на фоні осені? Та от тільки він мене цілком влаштовує. Знаєте бувають такі періоди в житті, я сама для себе визначаю як періоди відторгнення, коли люди, що намагються втручатись в будь-яку зону інтимності втрачають сенс. Видаються смішними і примітивними. Це безумовно тимчасове, але може хтось знаю панацею?)