Poesia

Спинися на задвірках памяті, Про день той, коли листя падали. Про дим сигарет в холодному просторі, Або згадуй про щось своє просто. І нехай замовчать усі істини, Ті, що їх придумали люди. Ти з коханою залишишся чистими, Якщо зможете просто бути. І весь світ з його парадигмами і правилами, Перед коханням вашим ніжним і чистим. Наче папір намоклий і рваний, Немає ніякого зиску. І в містах спопелілих з ненависті, Ваші серця ніхто не знищить. Бо в світі бруду ви залишалися, Від усього цього вищими. Ігор Кордис. 02.11.2016.