Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Пошук
Знайти
Сортування:
по даті
по рейтингу
1
2
>
>>
перейти
Бачу в твоїх очах...
Бачу в твоїх очах невідомі світи,
незнайомі планети в просторах космічних,
непрочитані мною слова почуттів,
і мовчання в них райського співу птахів,
заглядаю у їх глибину загадкову
і втрачаю в юрбі цю красу, випадков
9
Istyn
Поезія
космос
11
Bosin_Art
Комп'ютерна графіка
Ода Космосу. Розділ 1
Земля віддалялась. Ми вже минули мертвий Марс і наближались до окутаного вітрами Юпітера. Так далеко людина ще ніколи не ступала. Ми були першовідкривачами. Мов немовля, котре вперше стало на ноги, ми просувались вперед
7
2
Wane_Porter
Поезія
Ода Космосу. Розділ 2
Я прокинувся. Було темно. Світ тиснув на мене. В голові було пусто. Жодної думки. Врешті я підвівся. Щоб не впасти через слабкість, довелось обіруч схопитись за стінку моєї ложі. Простоявши так кілька хвилин, я врешті підв
9
1
Wane_Porter
Поезія
7
eFJey
Комп'ютерна графіка
Ода Космосу. Розділ 4
Що ми знаємо про те, що нас оточує? Абсолютно нічого. Що це за мертва бездонна пустка? Для чого ми ожили у її центрі? Хто ми, врешті решт, такі?
Я торкнувся холодного скла. Чи було воно реальним? А що, коли усе це – лише роз’
7
Wane_Porter
Поезія
Ода Космосу. Розділ 3
Я ніколи не мріяв стати космонавтом. Мене не приваблювали неосяжні простори та незбагненні світила. Усе це було далеким та неважливим. Вершиною моїх мрій протягом того короткого життя серед землян було створити сім’ю
6
Wane_Porter
Поезія
Тиша
Більш за все зараз мрію про тишу,
Щоб змогти розібратись у со́бі.
Я тоді все потрібне залишу,
А решту - розвію, як попіл.
Так хочеться часом набити
Рюкзак подорожній думками,
Туди йти, де сонце налите
У синім вечір
3
Amster_Dama
Поезія
«…суспільство це сила…» 02.03.2015
Прокурені вулиці затишного міста
Бичками закидані сквери й під’їзди,
Тротуари заставлені машинами босів,
Усі перехожі наповнені злостю.
Розкішними храмами красується місто,
Бікбордами добрими вулиці вкриті,
На т
6
sk8ter-boyy
Поезія
Ода Космосу. Розділ 5
Я вважав, що нас на мить засліпить, або ж ми бодай опинимось в освітленні ззовні. Та нічого подібного не трапилось. Істина спурхнула з уст Йоганна:
- Не все те, що блистись здалеку, світле всередині.
Ми придумали безліч ве
6
Wane_Porter
Поезія
Astronaut
6
Davinchi
Комп'ютерна графіка
кохання, що виривається на волю
через кінчики довгих пальців.
душа не стерпить більше болю
поміж мерців та мексиканців.
поміж ранкових теплих рос
ногами черкаєш в траві.
над нами десь там вічний космос
торкає хмаро
3
Lialka
Поезія
Проект фотостудії........( задум космос).
3
PetroSemak
Комп'ютерна графіка
"Через тисячу років"
Через тисячу років і безмежну кількість ночей
Я найду тебе і пригорну тебе до своїх плечей
Пообіцяй мені всього що хочеш
Я повірю тобі на слово і ти розцвітеш
Ти такий незвичайний і теплий
Десь у тілі моєму застигли
4
Lydia
Поезія
ютро
Прокинувшись одного туманного ранку наш головний герой здивувався. Він лежав на своєму звичайному ліжку посеред своєї кімнати і в очі сліпив звичний ранковий ліхтар.
Та тут з ним лежав ще хтось. Її довгі кучері на сніж
2
grill
Проза
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map
