Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Пошук
Знайти
Сортування:
по даті
по рейтингу
1
2
>
>>
перейти
Непорозуміння
Бо хто ти для мене?
Сторонній.
Безумний витвір злої Афродити.
Ти не хотів балаканини й шуму,
І я змовчу.
І це мовчання більше не порушу,
Словами, що мідяками сипались в пітьму.
Я звикла жить серед своїх ілюзій,
роже
2
1
kot_chechir
Поезія
Не буду...
Я більше не буду читати небесні романи,
Де наші сузір’я повік не зіллються в одне.
Я стану натхненням приречених і не коханих,
Словами поем із печальними частками «не»…
Пронизують серце шипи кам’яного мовчання,
Об
3
lilia888
Поезія
Граєм в байдужість
Ці погляди твої, як стріли з вогнем,
Від дотиків твоїх заплющую очі.
Ти приручаєш мене день за днем,
А я і пручатись не дуже то й хочу.
Кусай мої губи до крику, до болю,
На скромність й мовчання в нас часу немає.
Нехай ус
1
Amster_Dama
Поезія
Квіти зла
5. Казка — ключ чи замок?
Після нічної пригоди Сем ніяк не могла відійти. Її весь час нудило і піднялась температура, тому мама залишила її вдома. Почувалася вона себе кепсько, але не від свого стану. У її голові постійно крутилися образи лицарів
maybe_dream
Поезія
Крапка
Ми двоє лишились в кімнаті. До біса вже довга мовчанка. Ловлю́ пильний погляд.
Між нами ростуть чорні діри, і ти все ж чекаєш, що ві́зьму сама перше слово.
А я уже звикла мовчати, лиш за́вжди і всюди з тобою знаходитись по
Amster_Dama
Поезія
Ілюзія
Дивовижно, як один погляд може змінити усе твоє життя. Випадковий порух головою. Мимовільний рух шиї вліво. У потрібну мить підняті повіки.
Десятки, сотні, тисячі, мільйони маленьких деталей повинні відбутись до цього,
3
VikWriter
Поезія
Вечірня романтика
Вечір. Потім ніч.
Він думає про неї
Щастя і горе пліч-о-пліч
Її серце - стародавні музеї
Біль, емоції і любов
Все накриває, немов хвилею
У венах стигне кров
Коли він робить її щасливою
Згущонка, вафлі і бекон
Його по
1
Bergino
Поезія
НЕКСТМОДЕРНИЙ МІСТ
Я знаю, повідомлення не прийде,
пустеля електронна -
невблаганна,
у ній також блукають, й гинуть люди.
І залишається лише вивчати
відтінки у світогляді мовчання.
В країні нашій,
що належить іншим,
відчуженими пройде
Istyn
Поезія
!!!!
Як же вирвати слово з такої черствої душі,
Хоч би букву, хоч звук, хоч простеньку заїжджену риму,
Коли навколо шиї кубляться гадюки й вужі,
Коли недруги жовчю плюють кожен день поза спину?
Де подівся вогонь, що горів нав
Wladomyr
Поезія
Ранок сьогодні у Амстердамі тихий,
Десь тільки схлипують ті, що дізнались,
Рідні їхньої відголоски вже стихли.
Вони увійшли у небесні причали.
І сьогодні хтось прокинеться рано,
Буде робити прості свої справи,
А в св
1
Verlen
Поезія
Ревную
Ревную. Серйозно, ревную жахливо,
коли при згадці про тебе з ніжністю посміхаються не тільки мої губи.
Інколи картаю себе за те, що така "правильна" і несмілива,
що не можу поводитися з тобою байдуже і грубо.
Серед
1
Amster_Dama
Поезія
Венера світанкових піль
Мені потрібна жінка – жінка до кінчиків пальців та коренів волосся, жінка до червоного лаку на нігтях й фруктового "Тік-таку", до дивного тату внизу живота й топових італійських жіночих бестселерів на полиці край
7
1
Yaro_Mantyka
Поезія
Від Осені...
Від осені на пам'ять тільки спогади,
холодні вечори, що переходять в зиму…
лишилися дерева гордими,
ховаючи самотність мов за спину…
Так бракує щирості й тепла,
дороги стомлені, як завжди непорушні…
Все йде своє ч
4
NeboCry
Поезія
Коли мертві кохають. Розділ I Фабрика (2)
Атей нервовим кроком занурював ноги в молочний туман, що стелився над прохолодною бруківкою тротуару. Жирне волосся кольору вчорашнього попелу різало довгими смужками повітря з присмаком на язиці гіркоти невдач і пок
3
Visionary
Проза
в подяку безвиході
Я в нагороду знову вгадую думки твої, спасибі,
Ти вінком лавровим сум мені ввінчай.
Не забувай, що ця кімната не вартує чути слів твоїх,
Забудь ти їх, і навіть не згадай.
Нехай не знаю я куди іду, та звідки повернусь,
Т
2
Yarka
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map