ARTPEDIA - JURAMAX Енциклопедія
Асонанс Ампліфікація Тріолет Строфа Катахреза Авторська глухота Солецизм Амфіболія Анаколуф Епіфора Анафора Модерн Постмодерн Римування Ри́ма Гіпе́рбола Епі́тет Окси́морон Синекдоха Метонімія Алего́рія Троп Літота Мета́фора Футуризм
Римування
Техніка
Римува́ння — особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними.

Трапляються випадки, коли відстань між римованими словами відсутня, якщо вони вживаються або побіч одне одного («Є незмінна земля, і усе на ній зміна невпинна». — О. Ольжич), або розмежована цезурою («Виходимо босі // і коси ми точим». — Я. Савченко) чи віршовою паузою, коли рядок закінчується одним суголосним словом, а другим починається наступний («Жорстокий смерч, що виведений строго / З сухого серця і живущих дум». — М. Бажан). В інших випадках римування (римований інтервал) набуває істотного значення.

Найпростішою формою римування з відстанню між спвізвучними словами вважається суміжна або парна (аа бб вв), що вживається як у ліричних мініатюрах («Самі на себе дивляться ліси, розгублені од власної краси». — Ліна Костенко), так і в поемах («Данило Галицький» М. Бажана). Перехресне римування — складніше, в ньому римуються кінцеві слова парних рядків з парними, а непарні — з непарними (абаб), воно найпоширеніше в сьогоденній силабо-тонічній версифікації:

Кучугури димів на ліси намело…………………………………….а
Яма світла між них — як забута копальня………………………б
Закіптюженим небом пливе НЛО —………………………………а
Безпритульний вінок на Івана Купала (І. Римарук)……………б

Часто застосовується і кільцеве, або охопне, римування (абба):

Сотий день в дорозі. Сотий день ще й ніч………..а
І куди ж ти рвався, поспішав затято?…………….б
Краще не питаймо. Звісно ж, не на свято………..б
А якщо й на свято, то не в тому річ (П. Куценко). а

Подеколи в катрені спостерігається і неспароване римування, тобто коли в ньому римуються другий та четвертий рядки (—а—а):

Не місяць і не зорі, —
І дніти мов не дніло…………….а
Як страшно!.. Людське серце —
До краю обідніло (П. Тичина)..а

Варті уваги також менш поширені форми римування, спостережувані у восьми віршах (—а—а—а—а), і водночас тернарна (——а——а) та кватернарна (———а———а) — рідкісні для української поезії форми, де відповідно римуються лише третій та четвертий рядки:

Такі чужі ці низькі, синяві гори.
Когорта прийшла в село на відпочинок.
Поховались біляві полохливі дівчата,
Нависає гілля могутніх дубів…………………………….а
О, шляхи ці і курява, і гальські простори.
Товариші оповідають сміховинок. —
Вечір. Мариться біле кампанське місто, мати, —
Скромна сестра і галас малих братів (Олег Ольжич).а

У світовій версифікації трапляються випадки із значно більшими інтервалами римування, як, приміром, в італійській баладі. Зовсім протилежного вигляду набуває монорим, притаманний переважно східній поезії, де рядки (зокрема катрен) пов'язані однією римою, що засвідчує поема Ш. Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» (переклад М. Бажана):

Славлю я любов високу, душ піднесених потугу,…………а
Що її не класти в слово, в нашу мову недолугу……………а
Дар небес — таке кохання, неземне стремління духу, —.а
Хто до нього прагне, мусить знести горе, злидні й тугу….а
Verlen
Verlen
Для того, щоб додавати свої терміни та визначення, зареєструйтесь спочатку.
Ще немає жодного коментаря
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022