Солеци́зм (дав.-гр. σολοικισμός від назви д.-гр. міста Σόλοι Соли) — синтаксична помилка, неправильний граматичний зворот, що не порушує змісту висловлювання, на­приклад: «скільки годин?» (замість «котра година?»).

Солецизм може виникати під впливом діалектного мовлення, при порушенні узгодження між членами речення. У художній лі­тературі солецизм — неправильний зворот мови як елемент стилю.
Визначення

У загальному значенні солецизм — будь-яке порушення правил синтаксису чи граматики, він може вважатися окремою стилістичною фігурою, класом стилістиних фігур або взагалі протиставлятися іншим стилістичним фігурам.

Термін використовується з античних часів, зокрема згадується у Квінтіліана. Скептик Секст Емпірик у II ст. н.е. зазначав, що граматики визначають солецизм як «похибку проти загального звичаю в усьому складі речення, тобто неузгодженість».

Ф. Прокопович зазначав: «Солецизм, варваризм або інші огріхи промови можуть вживатись для жарту, але з певним смислом».
Стилістична фігура

Солецизм як стилістична фігура полягає у свідомому порушенні граматики чи морфології з метою створення певного образу, наприклад: «Вона стара собака — зуби з’їла на цій справі». Тут слово «собака» (чоловічого роду) віднесено до жінки за зовнішньої нейтральності використання прислів’я.
Категорія стилістичних фігур

Солецизм може розглядатися як категорія стилістичних фігур, звичайно використовуваних для створення низького стилю, до якої відносять фігури:

Плеоназм — солецизм за допомоги додавання.
Еліпс — солецизм за допомоги зменшення.
Еналага — солецизм за допомоги морфологічної заміни.
Анаколуф — солецизм за допомоги синтаксичної заміни.

Хоча античні автори розрізняли варваризм (похибку проти загального звичаю у одному слові) і солецизм (похибку в усьому складі речення), зараз до солецизму як категорії стилістичних фігур у широкому значенні можуть також відносити використання нелітературного слова: варваризму, діалектизму чи вульгаризму, чи навіть помилки у вимові.
У протиставленні до фігур

Солецизм може протиставлятися до інших стилістичних фігур, у такому разі його відмінність від власне стилістичних фігур відповідає різниці між відчуттям «неправильності» і «вирізненості», тобто є дуже хиткою, власне фігури зазвичай використовуються для створення високого стилю, на відміну від солецизмів, використовуваних для створення низького стилю.
Солецизм як калька іншомовного звороту

Солецизмами можуть бути буквально перекладені з іншої мови звороти, у цьому разі вони називаються за мовою запозичення: росіянізми з російської, галліцизми з французької, германізми з німецької, полонізми з польської тощо.

Слід розрізняти кальки, засвоєні українською мовою (наприклад, «не в своїй тарілці» — калька фразеологізму фр. ne pas être dans son assiette) і власне солецизми, наприклад, вживання «учитися напам’ять» (калька з пол. uczyć się na pamięć) замість правильного «учити напам’ять».
Етимологія

В українській мові вперше зафіксовано як соликисмъ (1704). Запозичено з піздньолат. soloecismus ‘синтаксична помилка, неправильне сполучення слів; помилка, огріх’ від дав.-гр. σολοικισμός ‘помилка в мовленні; (грам.) синтаксична помилка, солецизм; непристойність, брутальність’. У грецькій мові походить від назви міста Σόλοι ‘Соли’, давньогрецької колонії у Кілікії в Малій Азії, жителі якої, переселені з Афін за часів Солона, говорили особливо зіпсованою грецькою мовою.
Приклади

Давайте спробуємо. Тільки зарані давайте умовимося, що в моїй оцій розповіді чи бесіді не буде ніякісіньких рецептів про те, як писати фейлетони, гуморески чи взагалі художні твори.
—Остап Вишня «Отак і пишу»

Та щось нишком розмовляли —
Здалека не чути —
О отечестві, здається,
Та нових петлицях...
—Тарас Шевченко

Зрадила та, що любила...
Зрадила мила мені...
—О. Олесь

Привид. (іронічно). То може ти і м’яса не їси?
Гамлєт: Ні, не їсу я м’яса принципово.
—Лесь Подерв'янський

А ви коли-небудь бачили прикажчика в літературі? Такий собі:
— Чево ізволіте? Ямб? На скільки порцій?!
І такі єсть! Ну, бог з ними.
—Остап Вишня