Втручайся в мої нічні прокляття, / Борися в моїх щоденних війнах. / Знайди свій біль в моїх протистояннях / І може я раптом стану вільна. / Вернись зі своіх амбіційних стартів, /…
Works
Exposition- Я знаю трохи більше, ніж нічого. / Я просто прикидаюсь на майбутнє. / Це щоб на простирадлі, без нікого / Згадати й знов забути незабутнє. / Я відсторонюсь майже не думками, / Бо…
- тобою воліє напитися дика проза / нехай. я дозволю ій. ти не моя амброзія / ти - некоректний компас великого воза / зрештою я потяглась по тобі, як корозія / з власних зірок ти що…
- біжи. зачиняй швидше вікна. / кімната втрачає образ справжнього світла. / її світла / і знову рахунки на тисячі / сотні / мільйони / знову простори дикі із запахом суму і втоми /…
- ти - це сплетіння конкретних ілюзій / в тобі закінчення всіх теорій / ти не спішиш оминати калюжі / твої цигарки завжди при тобі / ти не завершуєш сказані фрази / в тобі є альфа н…
- прокидатись щоранку б із бідним голодним студентом / розділивши останню заварку з ним й зчерствілий хліб / відчувати би гостру нестачу солодкого ранку / й зовсім різну протяжність…
- Як раптом почнеться ранок, ти знову помреш. / Бродитимеш з тілом своїм не завжди в унісони. / Байдуже минеш переправи з сусідніх пожеж / І знов побішиж десь у світі шукати втоми.…
- Бліц кріґ, а далі затяжна війна... / Свинцем підсолоди ранкову каву / І пий до дна, не бійся, пий до дна, / Життя вже йде, смакуючи отраву. / А ось вона. Скалічена. Одна. / Під ви…
- Відійди від моєї свідомості, / Тхне від тебе чужими парфумами. / Запах сповнений невідомістю / Нерви рве металевими струнами. / Аромати згустилися хмарами, / Підступили до горла і…
- Давай ти мене не спитаєш де була до ранку. / Не буду цікавитись чиї ти носиш парфуми. / Будь ласка, давай не шукатимем слів до останку. / Не кидатимем одне в одного спогадів струм…
- Думки зроблені чи озлоблені / Думки вказані або втомлені / Ті що поглядом або фразою / або стогоном може сказані / Що завершені чи обірвані / Що приречені чи обіграні / Що приборк…
- Одного разу, будучи факіром, / Я чаклувала з душами у людях. / Міняла їх місцями, руйнувала / І кратери розпилювала в грудях. / Спочатку всі захоплено вставали, / І зал аплодував…
- Іменем крупнокаліберним / Тихо на спомині дня / Вистрелю в скроні завітрені, / Скрикну твоє ім'я. / Звуками буду впиватися, / Слухати голосу дзвін, / Голосно знову зриватися / Сло…
- Чому мене ти так зацікавив? / Які це слова ти сказав? / Навіть зі мною не лукавив, / І погляд холодний тримав. / Комплімент, що сказав мені вперше, / Як відлуння ще довго лунав, /…
- наш світ поділений на ляльо́к і ляльководів, / люди криють душі під останні крики моди. / а могли б порвати ни́тки, все складалось би інакше, / якби простоту вмикали і знімали мас…
- Я більше не буду читати небесні романи, / Де наші сузір’я повік не зіллються в одне. / Я стану натхненням приречених і не коханих, / Словами поем із печальними частками «не»… / Пр…
- Мольфаре, наближається гроза… / Серед зими дощем вагітні хмари. / Трикапки затремтіли у сльозах / І темно стало від облудних марень. / Веде мене язичниця-любов / Дорогою із гір –…
- Мені би розставити зорі бажань по-новому, / Небесний туман повернути, як русло ріки. / Мені б зачерпнути із дзеркала снів невагомість, / І часом зітерти вкарбовані в серце рядки.…
- Я знов закохалась у вітер. Бо він – невловимий. / Палкий Казанова, володар любовних штормів. / Розбились на вірші мої кораблі-пілігрими. / До грішного раю прокладено зоряний міст.…
- Маестро спокуси жагуче творив насолоду / І нотами-трунком незайману тишу п’янив. / Амурові стріли дзвеніли, мов райські акорди, / І сіяла пристрасть вогнями небесні лани. / Художн…
- Писала рядки, / Писала слова. / Хотіла багато сказати / Думала сумно, / А ні, це – журба / Важко ось так покидати… / Дні пролітають, / Як птахи у вирій, / А за вікном вже зима. /…
- Слухаю дощ, / Слухаю… тихо… / Слухаю шепіт трави / Тихо навколо / Ні звуку, ні крику / Навіть і пташки сумні / Слухаю вулицю… / Слухаю… шумно… / Слухаю гомін людей / Шумно усюди /…
- ми особисто не знайомі, та я знаю її добре, / не раз спостерігала, як курила там, за рогом. / я чула, що полює тільки на серця хоробрі, / тепер ось зупинилась перед моїм порогом.…
- Вона твоя вся- від скронь до піднебесся.. / Тебе дратує, та й ій це вспупереч. / Тебе накриє сонцем всім й волоссям, / Зомліє тілом...І знову так незвично десь... / Ти мов торнадо…
