Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Пошук
Знайти
Сортування:
по даті
по рейтингу
1
2
3
>
>>
перейти
Ремарк
Ми відірвані від світу навколо,
У нас лишились лиш наші серця
Прошу, не питай нічого,
В нас ще купа часу до кінця
Я далеко був, та повернувся,
Ти була тут, ти і є життя
Без кохання ми – мерці у відпустці,
Кілька дат і ви
1
113
Поезія
НЕКСТМОДЕРНІЗМ В ДЕТАЛЯХ
Що таке некстмодернізм ? Це питання мені задають часто. Даю відповідь :
Некстмодернізм в моїй творчості виник на основі таких ознак модернізму як соціальне бунтарство, обстоювання права особистості бути вільною, та по
Istyn
Поезія
Мені би розставити зорі бажань по-новому...
Мені би розставити зорі бажань по-новому,
Небесний туман повернути, як русло ріки.
Мені б зачерпнути із дзеркала снів невагомість,
І часом зітерти вкарбовані в серце рядки.
Мені б заварити трояндовий шал замість кави
3
lilia888
Поезія
Світлій пам‘яті Михайла ГЕРЦА присвячується…
На сакуру й магнолію одквітлі
Крізь призму смутку й радості дививсь...
Сьогодні дихав я Твоїм повітрям,
Зринаючи думками в Твою вись.
На березі Латориці спинившись,
Душі і серця спрагу тамував.
Крізь їхню призму там
1
debrian
Поезія
*** *** ***
Усе іде, усе минає
Часи давно уже не ті...
Комусь води не вистачає,
А в когось гори золоті...
Усе іде, усе проходить
Час не повернеться назад...
У когось сонце не заходить
У інших вічний зорепад...
Усе іде, й усе зникає
Ч
5
Amu4ka
Поезія
PERSONA GRATA
(передісторія)
«Мені подобається виступати перед публікою, зазвичай, це щедро винагороджується і справа не в певній сумі чи моїй меркантильності, я мав на увазі, вашу зацікавленість та щирі аплодисменти».
Сергій Тиховський
«Здаєть
5
luckiest_guy
Поезія
приборкати лева
від тебе віє затишком.
саме за твоїми плечима мені безпечно.
хай падають гори, хай ріки виходять з берегів, –
я стою позаду тебе,
ти мовчки повертаєшся.
один твій впевнений погляд – і я знаю, що ти не даси мене скривдит
Amster_Dama
Поезія
Дар
Божественна любов, ось та від Бога,
Сердечна, незгасима як вогонь,
Вона не просить у взаєм нічого,
Вона цілющий дар, пророчий сон.
Такого дару іскри не згасити,
Такого дару іскри зберегти,
Це всім єством потрібно зроз
2
Mila
Поезія
Львів
Той звір сидів у тебе на плечі,
Хвостом вплітав в твоє волосся листя.
А ти ступить боялася вночі,
Щоб розтоптати в ньому дива вічність.
Той звір сидів у тебе на плечі,
Їв яблуко осінньо–жовте. Ти ж бо
Комусь всміхалас
3
1
Nega
Поезія
"Квіти зла"
1. Це справді я?
В кімнаті з доволі низькою стелею перед дзеркалом у повний зріст стоїть дівчина в короткій рожевій сукні з маленькими квіточками в довгому каштановому волоссі. Сірі очі підчеркнуті тонким шаром туші, а маленькі губи в
2
maybe_dream
Поезія
У пристрасті лише є тільки миті,
Вона згора, немов старі дерева,
Любов ж тривка, її роками не зломити,
І не розіб'ється, як чарка кришталева.
Бо пристрасть полум'я яке з'їдає,
Воно лиш спалах з поночі і все,
Любов з рокам
6
Verlen
Поезія
Пустилися в цвіт абрикоси...
Пустилися в цвіт абрикоси
На радість тендітній весні,
Як ти ненароком явився
Чи справді, чи може у сні.
Я знала, що канув у вічність
Любові колишньої хміль,
Та вовком у пам'яті вила
Нестерпність отих божевіль.
Гадал
4
alina_golyk
Поезія
Ілюзія
Дивовижно, як один погляд може змінити усе твоє життя. Випадковий порух головою. Мимовільний рух шиї вліво. У потрібну мить підняті повіки.
Десятки, сотні, тисячі, мільйони маленьких деталей повинні відбутись до цього,
3
VikWriter
Поезія
Коли вона приходить до дому, розніженна з сумом в очах,
закутує плечі в плед, заварює теплий, терпкий ароматний чай,
Давай поговоримо, не про сенс життя, не про взлети, падіння,
коли такий стан в країні марно говорити про
1
Goldi
Поезія
Сповідь душі
Я десь пішла, уже мене немає,
Спустилась тихо осінь на плече,
Вітри безжальні мчаться рідним краєм,
І тихий сум за душу аж пече.
Чи хтось іще забуде, чи згадає,
Чи промінь сонячний ще розум осяйне́,
А серце спалене уже
8
Allochka
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map